Уд – старовинний струнно-щипковий музичний інструмент, розповсюджений у країнах Сходу, Середньої Азії, Кавказу та Туреччини. Як і багато інших інструментів, залежно від регіону поширення, має різні варіанти назви: аль-уд, лютня, уд, піпа, барбат та ін. Завдяки своїм звуковим та конструктивним характеристикам, багатьма вченими середньовіччя визнаний як досконалий інструмент. Він став попередником низки лютневидних інструментів, поширених у країнах Західної та Східної Європи. Так, серед споріднених уду інструментів, широко відомих у народно-виконавському мистецтві України, музикознавці називають українську кобзу та бандуру та торбан.
Використання уду в культурі кримських татар і в цілому на території Кримського ханства, на жаль, сьогодні залишається мало вивченою проблемою. Проте, спираючись на спільність кримськотатарської культури з традиціями східних країн, Азії та Кавказу, можемо говорити про те, що Крим не міг залишатися ізольованим від мистецтва гри на уді. Доцент, доктор, Державної консерваторії турецької музики у м. Ізмір (Егейський університет, Туреччина) Ільхан Ерсой в одному з досліджень зараховує уд до ряду таких основних традиційних інструментів кримських татар як даре, зурна, саз та інші. І.А. Заатов у складі ансамблю чал, чи кеманеджилер згадує шештар (склад: «кемане, т. е. скрипка, сантир, сааз, кавал, даре, шештер та інші інструменти». Шештар у перекладі перського «шість струн», «шестиструн. Мається на увазі 6-ти струнний різновид лютні з довгою шийкою та грушоподібним корпусом.
Разом з цим є всі підстави говорити про використання уда в палацовій музичній культурі. Крим, будучи вузловою точкою перетину культур, приймав традиції, які осідали та на території держави кримських татар органічно впліталися у загальний культурний простір. Так відома традиція гаремної музики, де наложниці грали мелодії, що зачаровують на вдах, цілком могла бути властива і гарему кримських ханів. Цей напрямок музики характеризувався виконанням пісень у супроводі уда.
Крім цього, деякі правителі Кримського ханства належали до суфійського братства мевлеві (дервіші, що обертаються). Як підкреслюють дослідники, музика в ритуалах дервішів, що обертаються, виконувала важливу роль. Так само як і в інших східних культур, вона належала до гілки традиційної професійної музики з усіма її визначальними особливостями. У звучанні ансамблю поруч із нейем, тамбуром і ребабом звучав уд.
У сучасній культурі кримських татар уд поступово входить у музичний побут у ролі ансамблевого інструменту. Так, у студентському Оркестрі кримськотатарських народних інструментів, створеному на кафедрі музично-інструментального мистецтва Кримського інженерно-педагогічного університету (м. Акмесджит/ Сімферополь) існує група удів.
В оркестрі Державного фольклорного ансамблю «Кирим» (м. Ак’месджит/ Сімферополь) на уді в різний час грали Шабутов У., Сеітхаліл, сьогодні грає Рустем Аблязімов. В ансамблі при кримськотатарському телеканалі АТР (м. Ак’месджит/Сімферополь) часто можна було чути звучання уда в руках Джеміля Карікова.
На уді грають спеціальним плектром (мізрабом). Звук відрізняється особливою м’якістю та глибиною та підходить для виконання творів ліричного характеру.