Урок 2 “Кримський ханат. Історія зародження кримськотатарської держави. Міждержавні зв’язки. Українці і кримські татари в історичній ретроспективі”

Урок складається з двох частин:


Частина перша: Кримських ханат

теми:

1. Формування на кримському півострові нового  етносу – кримських татар

2. Зародження кримськотатарської державності

3. Хаджі Герай – перший кримський хан

4. Кримські татари у новоствореній державі. Побут,  культура, релігія

5. Крим і Туреччина: абсолютна залежність чи  рівноправний союз?

6. Кримські хани: воїни, поети і дипломати

7. Кримські татари і українці: споконвічні вороги чи  союзники?

Частина друга: Занепад кримськотатарської держави: причини і передумови:

Теми:

1. Дипломатія кримських ханів

2. Виклики і загрози нового часу  для Кримського ханства

3. Шагін Герай – останній кримський хан

І тест доречно пройти після опрацювання двох частин цього уроку. 

Перша частина надасть вам інформацію, що період Кримського ханства – це період розвитку і розквіту кримськотатарської державності. У власній державі кримські татари мали можливість культивувати різні просвітницькі ініціативи, а влада сприяла розвитку культурних інституцій. Кримські хани у більшості випадків реалізовували внутрішню і зовнішню політику із метою захисту власної країни. Географічне розташування ханства і сусідство із великими імперськими державами (Річ Посполита, Османська імперія) були незмінним фактором впливу на політичні трансформації кримськотатарської держави.

Кримське ханство представляло собою високорозвинену середньовічну державу, яка уславилася не тільки досвідченими державними діячами, але й культурою і мистецтвом.

Та зможете ввідповісти на питання:

1. Як звали першого хана незалежного Кримського ханства?

2. Що таке «тере»?

3. Який кримський хан і в якому році заснував Бахчисарайський ханський палац?

4. За правління якого кримського хана Кримське ханство фактично стало васалом Османської імперії?

5. Дайте характеристику українсько-кримськотатарським відносинам у часи правління різних кримських ханів.

Друга частина уроку дасть уявлення що, у XVII-XVIII столітті правителі Кримського ханства, незважаючи на османську протекцію, пробували встановлювати власні дипломатичні зв’язки з іншими державами Європи і Азії. Кримськотатарська держава могла проводити власну політичну лінію у Східній Європі (що вона і робила), бути політичним гравцем, ініціатором військових і політичних коаліцій. Проблема полягала у швидкозмінності володарів Криму, коли кримські хани, зайнявши Бахчисарайський палац, часто невдовзі змушені були залишати його під тиском зовнішніх та внутрішньополітичних проблем.

В останні десятиріччя існування Кримського ханства доля Криму залежала не від позиції кримських ханів, а від політичної волі Стамбула і Петербурга. Саме тому Крим

ставав причиною багаторазових російсько-турецьких війн, а місцеве населення, побачивши повний хаос і безлад на півострові, бажало тільки миру і спокою. Якщо анексію Російською імперією Криму у 1783 році мешканці у переважній своїй більшості не сприймали як трагічну подію (більше того, чимало представників політичної еліти розглядали це як позитивний крок), то незабаром кримські татари на собі відчули потужний імперський національнорелігійний гніт, який знищив усі державні інституції ліквідованого Кримського ханства.

Та зможете впевнено відповісти на питання:

1. Під керівництвом якого російського військового діяча був спалений Бахчисарайський ханський палац?

2. Які ординські держави і за яких причин заявили про перехід до підданства Російській імперії?

3. Дипломатичне посольство якого кримського хана було направлено до столиці шведського королівства? З якої причини?

4. Що передбачав Карасубазарський трактат?

5. Як закінчилось правління останнього кримського хана Шагіна Герая?

Відео лекція: Історія Кримського ханства