Тема 4. Вигнання нацистів із Криму
Перші спроби вигнання німецьких окупантів з Криму були здійснені наприкінці 1943 р. Від 31 жовтня по 11 грудня тривала Керченсько-Ельтигенська операція, а 1-5 листопада – бої на Перекопі під час Мелітопольської операції. Хоча в обох випадках були захоплені плацдарми – на північ від Керчі та на південному березі Сиваша, – розбити Вермахт і зайняти півострів повністю тоді не вдалося.
6 лютого 1944 р. маршал О. Василевський представив Сталіну свої міркування щодо підготовки й проведення Кримської операції. В остаточному вигляді задум операції полягав у тому, щоб одночасними ударами військ 4-го Українського фронту з Перекопу та Сиваша і Окремої Приморської армії з керченського плацдарму, за підтримки Чорноморського флоту, авіації дальньої дії та партизанів розбити 17-у армію, не даючи їй можливості евакуюватися морем.
8 квітня війська 4-го Українського фронту перейшли до штурму потужних укріплень німців. Цьому передувала дводенна артилерійська обробка оборони на Перекопському перешийку. Зосередивши важку артилерію тут, радянське командування прагнуло створити у супротивника враження, що головний удар буде нанесено саме в цьому місці.
Війська Приморської армії пішли в наступ 11 квітня. Ввечері цього дня війська 4-го Українського фронту прорвали оборону супротивника на Перекопі й на Сиваші та оволоділи Джанкоєм.
Протягом 12 квітня 4-й Український фронт звільнив 314 населених пунктів. Були прорвані Ішунські позиції на сході Каркинитської затоки, Ак-Монайські позиції на початку Арабатської стрілки і Біюк-Онларські позиції в центрі Криму. Наступ пішов розгорнутим фронтом: 2-а гвардійська армія просувалася західним берегом півострова на Євпаторію; 51-а армія – через степи прямо на Сімферополь; Приморська армія – через Феодосію південним берегом Криму, де в горах відкрито перейшли до активних дій партизанські об’єднання. Чорноморський флот з морською авіацією завдавали ударів по морських комунікаціях супротивника і скупченнях його військ і кораблів у Судаку, Алушті та Балаклаві.
13 квітня були звільнені Сімферополь, Євпаторія і Феодосія; 14 та 15 квітня – Бахчисарай, Судак і Алушта. 15 квітня пересувні частини 51-ї армії вийшли до зовнішньої лінії обведення Севастополя, – останньої надії ворога, що створив тут потужний оборонний район. Розпочалось стрімке пересування радянських військ у всіх напрямках на півдні півострова.
Для звільнення Севастополя радянським військам знадобилось декілька тижнів. 7 травня після півторагодинної артилерійської підготовки і за масованої підтримки всієї авіації, радянські війська розпочали штурм Севастопольського укріпленого району. Вжеза перший день штурму ворог зазнав великої поразки, змушений був залишити головний оборонний рубіж і відвести війська за внутрішню лінію обведення. Ліквідувати оборону на ньому і остаточно звільнити Севастополь – такою була задача на 9 травня.
Боротьба не зупинялась і вночі. Бої за місто тривали увесь день, а надвечір радянські війська вийшли до оборонної лінії, підготовленої ворогом раніше, – від бухти Стрілецької до моря. Попереду пролягала остання смуга Криму, яка ще належала німцям, –від бухти Омега до мису Херсонес.
Кримська наступальна операція радянських військ тривала 35 днів і завершилась 12 травня 1944 р. розгромом 200-тисячної 17-ї німецької армії. Вся її бойова техніка і припаси опинилися в руках радянських військ.