Урок 3. «Анексія Криму 1783 роки. Причини, передумови і наслідки знищення кримськотатарської держави. Кримськотатарська революція початку ХХ століття»

Перша частина уроку об’єднує :

Тема 1. Кримські татари в умовах початку колонізації Криму  і перетворення його на провінцію та військовий  форпост Російської імперії (1783–1853 рр.)

Тема 2. Негативний вплив Кримської війни на долю  кримських татар та їх наймасовіша вимушена еміграція (1853–1883 рр.)

Опрацювавши ці теми ви зрозумієте, що панування Російської імперії в Криму в 1783–1883 рр. стало важким випробуванням для кримськотатарського народу. Колонізаційна політика царизму за сто років призвела до кардинальних змін соціокультурної, етноконфесійної, економічної та політичної ситуації на Кримському півострові. Кримські татари із де-факто домінантного етносу Кримського ханства перетворилися на пригноблену політично, соціально, культурно, релігійно та економічно етнічну спільноту на власній Батьківщині.

Політика Російської імперії призвела до кількох хвиль масової еміграції кримських татар з Криму, що завдали великої шкоди демографічному потенціалу корінного народу. Так, якщо наприкінці ХVIII cт. кримські татари складали понад 90 % населення півострова, то у 1864 р. лише половину, і їхня частка продовжувала зменшуватися. За століття кількість кримських татар у Криму скоротилась і в абсолютних цифрах.

Масова вимушена еміграція боляче вдарила по культурному потенціалу кримських татар, адже виїхала як маса носіїв народної та високої культури, так і велика частина верств, які були її творцями, меценатами і замовниками. Ситуацію погіршувала дискримінаційна політика імперії у культурно-освітній сфері.

Одним із важливих механізмів панування Російської імперії в Криму було залучення на свій бік знаті та духовенства, частина цих привілейованих верств отрималавигоду від цього. Але в цілому кримськотатарський народ зазнав великих соціально-економічних втрат, зокрема – різко скоротилися обсяги селянських і вакуфних земель, а велика частина селян перетворилася на безземельних.

Результатом колонізаційної політики Росії після анексії Криму в 1783 р. стала затяжна етносоціокультурна криза кримськотатарського народу, яка ставила під загрозу його майбутнє.

Зможете відповісти на питання:

1. Як вплинула на кримськотатарський народ анексія Кримського ханства Російською імперією?

2. Які еміграції кримськотатарського народу були найбільшими у ХVIII – середині ХІХ ст.? Які їх причини і наслідки для кримських татар і Криму?

Друга частина уроку:

Тема 3. Зоря національного відродження: початок модернізації кримськотатарського народу (1883–1917 рр.)

Ви дізнаєтися, що наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст. продовжувалися деякі процеси, які негативно впливали на кримськотатарський народ з моменту анексії Криму Російською імперією. Так, частка безземельних селян зросла у 1880-х рр. – 1917 р. з 45 % до 60 %, скорочувалися вакуфні землі, відбувалися чергові еміграції, хоча вони стали менш масовими порівняно з «чорним століттям», зменшувалася частка кримських татар у населенні Криму. Наприкінці ХІХ ст. вони ще мали відносну більшість – 35,6 %, а на поч. ХХ ст. перетворилися на меншину. Хоча чисельність кримських татар у абсолютних цифрах зросла. На поч. ХХ ст. у високоурбанізованому для того часу Криму більшість кримських татар жила на селі. Разом із тим кримськотатарський народ почав демонструвати ознаки долання етносоціокультурної кризи.

У 1880-х рр. передові елементи кримськотатарського суспільства починають процеси національного відродження, які вплинули і на інші тюрко-мусульманські народи. Ці діячі, які належали здебільшого до щойно утворюваної із осіб із різних станів інтелігенції, прагнули допомогти народам подолати негативні процеси шляхом просвіти, підняття їх культурно-освітнього рівня. Ключова фігура початкового етапу відродження І. Гаспринський вважав, що цього можна досягти шляхом поєднання досягнень західних науки, технологій та культури з ісламо-тюркським спадком. Завдяки його діяльності було виховано нове покоління інтелігенції кримських татар та інших тюркськихнародів, закладені основи їх сучасних культур.

Під час 1905 р. кримськотатарський національнийрух політизується, у ньому виникають ліберально-демократична течія на чолі з Ісмаїлом Гаспринським і революційно-демократична течія «молодотатар» на чолі з Абдурешидом Медієвим. Інше крило «молодотатар» на чолі зНоманом Челебіджіханом виникло пізніше у Стамбулі.

Поява національного руху кримських татар, його перші успіхи у справі просвіти народу, створенні структур громадянського суспільства засвідчили, що кримськотатарський народ почав перетворюватися із етносу на сучасну націю. Втім наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст. національний рухохоплював насамперед освічену частину народу, а масовості він вже набере на наступному етапі.

Зможете відповісти на питання:

1. Що означає «джадидізм» і як він вплинув на кримськотатарський та інші тюркські народи?

2. Хто із кримськотатарських діячів зробив до 1917 р. найвагоміший внесок у національне відродження? Чому?

3. Які етапи можна виділити у кримськотатарському національному русі у др. пол. ХІХ – на поч. ХХ ст.? Чому?

4. Чи є щось спільне у долях кримськотатарського й українського народів наприкінці ХVIII – на поч. ХХ ст.?

Відео лекція: Чорне століття»в історії кримських татар.Частина1

Третя частина уроку об’єднує:

Тема 4. Кримськотатарська революція 1917–1919 рр.  в умовах гострої суспільно-політичної боротьби,  змін політичних режимів у Криму і війн

Тема 5. Кримськотатарський народ в умовах панування  в Криму білих диктатур А. Денікіна та П. Врангеля

Ви зрозумієте,що історію кримських татар у бурхливий період війн і революцій в Криму 1917–1920 рр. можна поділити на дві частини – Кримськотатарської революції та національновизвольної боротьби в умовах панування білих режимів А. Денікіна та П. Врангеля.

Кримськотатарська революція 1917 – серпень 1919 рр., попри її незавершений характер, стала для кримськотатарського народу важливим етапом становлення як сучасної національної спільноти-суб’єкта політики та історичного процесу загалом. Революція носила національно-демократичний і національно-визвольний характер. Її очолила нова еліта – європейського типу інтелігенція, яка формулювала національні завдання та реалізовувала їх на практиці. Ця революція охопила широкі народні маси та спиралася переважно на селян, дрібну буржуазію, частину духовенства та найманих працівників міста, а в ідеології – на суміш ідей націоналізму, демократії, соціалізму, федералізму, тюркізму та ісламу.

Період Кримськотатарської революції можна умовно поділити на 3 етапи: 1) розгортання революції («етап Мусвиконкому»: березень – початок грудня 1917 р.), коли процеси самоорганізації кримськотатарського народу розвивалися по висхідній лінії, стали масовими і призвели до висунення на керівні ролі нової політичної еліти і утворення органів загальнонаціонального самоврядування у формі системи мусульманських комітетів; 2) вищого розвитку революції («етап Курултаю»: грудень 1917 р. – лютий 1919 р.), коли хоч і з перервами через зовнішні чинники, але функціонувала система органів самоврядування на чолі з національними установчими зборами/національним парламентом та національним урядом, і вона здійснювала вплив на політичну ситуацію в Криму; 3) вимушеного згортання революції («етап Меджліс Мебусану»: березень-серпень 1919 р.), коли органи національного самоврядування через зовнішні чинники підтримували де-факто мінімальну активність з перервами, а потім змушені були її зовсім припинити.

В ідейному плані лідери Кримськотатарської революції еволюціонували від національно-культурної автономії і федералізму у 1917 р. до самостійництва у 1918 р. Втім реалізувати ідеї незалежності Криму не було можливості насамперед через недостатню соціальну базу (кримські татари складали орієнтовно чверть кримського населення) та відсутність міжнародної підтримки.

Не всі важливі проблеми кримських татар вдалосявирішити під час Кримськотатарської революції, як, наприклад, забезпечити землею безземельних і малоземельних кримськотатарських селян. Однак цей короткий період є одним із найважливіших у багатовіковій історії кримськотатарського народу, адже саме тоді було кардинально оновлено його політичне, соціально-економічне та культурне життя.

До найбільших здобутків Кримськотатарської революції можна віднести проведення національних установчихзборів і ухвалення Кримськотатарських Основних законів, створення загальнонаціональних органів самоврядування, демократизацію відносин всередині кримськотатарського народу, сприяння емансипації та підвищеннюсуспільної ваги кримськотатарської жінки, реформування і розширення кримськотатарської системи освіти, створення національного музею. Утворений тоді інститут Курултаю, як загальнонаціональний представницький орган

кримських татар, був відроджений у 1991 р., і успішно функціонував до протиправної заборони органів національного самоврядування кримських татар Росією, яка незаконно окупувала Крим. Під час революції 1917–1919 рр. були затверджені національні прапор і гімн, які використовуються досьогодні. Проголошення Курултаєм Кримської Демократичної Республіки, в якій мали бути забезпечені права кримськотатарського народу та інших етнічних спільнот, вплинуло на подальші спроби державотворення в Криму і, зрештою, на утворення більшовиками Кримської АСРР. Кримськотатарська революція 1917–1919 рр. була важливим фактором, який вагомо впливав на суспільно-політичну ситуацію в Криму.

Білий диктаторський режим А. Денікіна у серпні 1919 р. заборонив діяльність органів національного самоврядування кримських татар, а натомість відновив дореволюційні Таврійське магометанське духовне правління та Особливу комісію з вакуфів, переслідував активістів національного руху, спирався у кримськотатарському середовищі насамперед на мурз і частину консервативного духовенства. Попри декларування більш цивілізованих підходів до національного питання, режим П. Врангеля у 1920 р. реальну політику щодо кримських татар принципово не змінив. У результаті партія «Міллі фірка» восени 1919 – 1920 рр. діяла у підпіллі та вела переговори про спільну діяльність з більшовиками, втім, після захоплення останніми Криму, комуністичний режим відмовив їй у легалізації та реалізації національно-культурної автономії.

Питання не стануть важкими:

1. Назвіть причини Кримськотатарської революції 1917–1919 рр.

2. Які етапи Кримськотатарської революції можна виокремити?

3. Назвіть позитивні досягнення Кримськотатарської революції.

4. Яку політику стосовно кримських татар проводили режими А. Денікіна і П. Врангеля?

5. Які національні символи кримськотатарського народу ви можете назвати, коли вони виникли і були затверджені?

Відео лекція: Чорне століття»в історії кримських татар.Частина2