Тема 4. Кримські татари і кримська влада. Ключові події, протидія «кримському» сепаратизму

У середині 90-х рр. відбувався обопільний пошук правового врегулювання взаємин офіційного Сімферополя та офіційного Києва. Тоді ж існувало постійне напруження у стосунках ВР Криму і тодішнього кримського президента. Період з 1992 р. по 1997 р.

характеризувався проявами кримського сепаратизму, коли проросійські політики в Криму, за підтримки російської Думи, розігрували сценарії відділення Криму від України, створення конфліктів, кризи та нестабільності.

30 січня 1994 р. право стати першим президентом АРК здобув у другому турі виборів лідер блоку «Росія» Юрій Мєшков. За даними Центрвиборчкому, за нього проголосували понад мільйон кримчан, або 72,9% громадян. Мєшков зайняв стійку проросійську й чітку антимеджлісівську позицію і не приховував цього, зокрема, зробивши заяву про те, що він матиме справу з Меджлісом лише в разі «його легалізації і реєстрації в якості громадськополітичної організації». У відповідь М. Джемілєв нагадував: «Ми вже заявляли у прийнятій постанові, що Меджліс не визнає президентські повноваження особи, політика якої буде спрямована на заперечення фундаментальних прав кримськотатарського народу на самовизначення. Ю. Мєшков, обраний тепер президентом, судячи з його програмних заяв, не має наміру дотримуватися наших суверенних прав. Тому кримські татари не визнають його президентом».

Фактично одразу після свого обрання Ю. Мєшков почав робити впевнені кроки до зближення з Росією. Вже від початку вони були доволі різкими й епатажними. Показовим у цьому плані став перший указ, оприлюднений 23 березня. Згідно з ним, годинники Криму переводилися на одну годину вперед – із київського часу на московський. Наприкінці березня 1994 р. президент півострова видав новий указ, за яким усі кримчани-призовники мали відбувати військову службу на території Криму (цей акт було визнано неправочинним). Далі Мєшков піддав сумніву законність представництва Президента України в Криму, затвердженого рішенням ВР України від 24 лютого 1994 року.

У протистоянні офіційного Києва з мєшковським кримським сепаратизмом, який підтримувався Росією, кримські татари сприяли встановленню українського конституційного ладу на півострові.

Тільки 17 березня 1995 р. ВР України прийняла постанову, якою була скасована Конституція Криму, а заодно й ті акти, які йшли врозріз із українським законодавством. Цій події передували суперечливі колізії у розвитку взаємин між гілками влади Києва і

Сімферополя, а також внутрішнє протистояння кримських парламенту і президента. Голова Меджлісу зазначав, що він сприйняв рішення про скасування інституту президентства в Криму із задоволенням, додавши, що це потрібно було зробити набагато раніше. М. Джемілєв підкреслив, що в разі здійснення якихось провокацій з метою дестабілізації ситуації на півострові «кримські татари діятимуть згідно з обставинами, координуючи свої дії з українською владою і стоячи на позиції захисту законів України».