Тема 1. “Перші люди Криму”

Час появи перших людей в Криму належить до дискусійних
питань. Окремі знахідки дозволяють припустити, що заселення
півострова почалося ще 1 млн. років тому, але точно доведена
наявність тут неандертальців 150 тис. років тому. Загальна їхня
кількість була вкрай невеликою – можливо, не більше сотні
осіб.
Клімат у Криму в той період був достатньо теплий і вологий,
що, своєю чергою, сприяло розвитку флори і фауни.

На стоянках знаходять кістки мамонта, волохатого носорога, печерного і бурого ведмедів, лева, гієни, рисі, вовка, лисиці, песця, гігантського, благородного і північного оленів, коня, сайги, осла, зубра, косулі.

Для полювання на них неандертальці широко використовували різні
знаряддя, серед яких велику роль відігравали двосторонні ножі. Цікавим є те, що стоянки неандертальців були розташовані
саме в кримських горах. Це було викликано сприятливими географічними умовами: наявність водних джерел, кременю (для
виготовлення знаряддя) і зручні місця для полювання за стадними
копитними тваринами. У той час люди влаштовували різноманітні засідки для кримських сайгаків, заганяли в пастки чи нападали на антилоп на водоймах. Науковці стверджують, що такі полювання були не сезонними, а здійснювалися впродовж усього року.
Неандертальці мали власну своєрідну «систему» поселень. Розрізняють короткочасні поселення, де люди вживали здобич, і поселення – мисливські табори, в яких відбувалось розчленування туш тварин. У зв’язку із тим що стадні копитні тварини перебували у постійному русі, переміщались на різні території, відповідно, і людські поселення «слідували» за ними. Також на стоянках неандертальці ховали своїх мертвих. Є підстави вважати, що в Криму між 36 та 31 тис. років тому співіснували неандертальці й homo sapiens (людина розумна). Наприклад, на кримській стоянці
Сюрень-1 були віднайдені різноманітні знаряддя цих двох груп в
одному місці. Після зникнення неандертальців приблизно 28 тис.
років тому homo sapiens залишилися єдиними людьми в Криму.