Тема 9. Відродження кримськотатарської культури наприкінці ХХ ст.

За часів депортації кримськотатарська культура була суттєво обмежена радянським режимом, мали місце тотальні русифікаційні впливи, не було освіти кримськотатарською мовою.

Після здобуття Україною незалежності почалося нове кримськотатарське відродження, розвиток мови, літератури та освіти.

Ще 1989 р. за ініціативи митців та активістів був створений Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр у Сімферополі. У 1990 році у Сімферопольському державному університеті відкрилась кафедра кримськотатарської мови і літератури. Створено кримськотатарський фольклорний ансамбль «Крим».

1991 р. в Кримському краєзнавчому музеї відкрився відділ етнографії і побуту народів Криму. Пізніше його було перетворено на етнографічний музей народів Криму, в цьому музеї сформувалися кримськотатарський і караїмо-кримчацький сектори. В Алупці того ж року створено Музей льотчика-випробувача, двічі Героя Радянського Союзу Амет-Хана Султана, сформувався Музей образотворчого мистецтва кримських татар.

Із моменту створення співробітниками музею було організовано і проведено понад 120 виставок, зібрано близько 2 тисяч експонатів, опублікований низку статей про мистецтво і культуру кримськотатарського народу, велася велика масово-просвітницька робота – і це за відсутності належного приміщення. При Бахчисарайському державному історико-культурному заповіднику було відкрито Музей історії і культури кримських татар, а в Євпаторійському краєзнавчому музеї – відділ етнографії.

Протягом 90-х рр. до Криму повернулися кримськотатарські письменники. Зокрема, Р. Алі, Ш. Селім, Ю. Кандим, Н. Умеров, А. Велієв, Дж. Аметов, Ш. Алядін, А. Османов. За їхньої участі в Криму почалося відродження сучасної кримськотатарської літератури. У 1992 р. кримськотатарські письменники увійшли до Спілки письменників України. У середині 2000-х рр. в спілці перебували 26 кримськотатарських прозаїків, поетів і драматургів.

У 1993 р. в Криму було відкрито першу школу з кримськотатарською мовою викладання, пізніше їхня кількість поступово збільшувалася, приміром, в середині 2000-х рр. нараховувалося 15 таких шкіл (до Другої світової війни їх було 371), хоча цього було явно недостатньо. Лише 16% учнівкримських татар у 2013 р. навчалися кримськотатарською мовою, тоді як 39% вивчали її як предмет.

Водночас гострими залишалися проблеми відродження національної топоніміки. Понад 95% населених пунктів, які мали кримськотатарські назви, були перейменовані радянською владою після депортації, а протягом 30 років історичні назви здебільшого так і не були повернуті.

19 травня 2009 р. відбувся перший Всесвітній конгрес кримських татар, куди з’їхалися кримські татари, які проживають у США, Канаді, європейських країнах. Конгрес заохочував розбудову гуманітарних зв’язків гуманітарні зв’язки із співвітчизниками, сприяв розвитку мови та культури кримських татар, відродженню культурних традицій, реалізації гуманітарних проєктів.

Сучасну кримськотатарську та українську культуру розвивають співачка Джамала, переможниця Євробачення, режисер Ахтем Сеїтаблаєв, гітарист-віртуоз Енвер Ізмайлов, відомий далеко поза межами Криму, майстер народної творчості, кераміст Рустем Скібін.

Розвиток кримськотатарської культури, мови, літератури потребує заходів посиленої підтримки та сприяння для розвитку, що особливо складно за умов незаконної окупації АР Крим Російською Федерацією.